18 травня День Вишиванки 2023 році!

Дата: 15.05.2023 12:27

Кількість переглядів: 124

Українська вишивка — один із видів народного декоративного мистецтва українців; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як ліжники, обруси, наволочки, рушники тощо.

Усе навколо завмирає,

Коли вдягаю вишиванку.

Лиш серце радісно палає,

Мов промінь сонця на світанку.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/virshi-pro-vishivanku

УКРАЇНСЬКА ВИШИВАНКА:

10 ЦІКАВИХ ФАКТІВ, ЯКИХ ВИ МОГЛИ НЕ ЗНАТИ

1. Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вишите вбрання створювали ще до VI ст.. Проте, зразки української вишивки з тих часів, на жаль, не збереглися.

2. Щороку в Україні у третій четвер травня відзначають День вишиванки. У цей день прийнято одягати вишиванку і в такому вигляді відправитися у звичних справах.

3. Вишивати національний одяг бралися тільки жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику, а вишиванка символізувала добро, вірність та любов. Це ремесло матері передавали своїм донькам, бабусі, онукам.

4. Вишивка хрестиком є найпопулярнішим швом, який використовують не лише у вишиванках, але й у інших вишитих виробах. Найчастіше хрестиком виконували елементи рослинного та геометричного характеру.

5. Першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом став Іван Франко. Саме він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. В такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі.

6. У кожному регіоні України техніка вишивання, орнамент, традиційні кольори, якими вишивають сорочку є різними.

7. Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зареєстрована у 2011 році у місті Рівне. У День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.

8. Першим українським телеведучим, який з'явився в прямому ефірі у вишиванці став Андрій Шевченко. 21 листопада 2004 року чоловік відкрив телемарафон "Ніч виборів" на "5 каналі" у вишиванці з косівським орнаментом. Згодом його підтримали інші телеведучі, актори, співаки.

9. Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. А, наприклад, вишиванки чорного кольору у давнину одягали виключно чоловіки. Сині вишиті сорочки було прийнято одягати жінкам, що вже не планували народжувати, або ж маленьким дівчаткам.

10. Орнаменти з вишивки з кожним днем стають все більш популярними. Сьогодні їх втілюють не лише на сорочках, але й на будь-якому сучасному вбранні, на автомобілях та навіть "викарбовують" у вигляді татуювання.

Вишиванка — поема життя,

Закодована вічність в узорах.

Їй ніколи нема забуття:

Геній Роду не стерти на порох!

Ми первинні, як сонце й вода.

Колисала нас люля жар-птиці.

Україно, ти знов молода —

Невичерпна духовна криниця.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/virshi-pro-vishivanku

Плаття – вишиванку

Одягаю радо,

Буду в ній сьогодні

з друзями гуляти.

Мені личить унікальний

Одяг наш національний!

Крилаті вислови про вишиванку, або як її просто називали в народі – сорочку:

• Бідний на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається.

• Як мати рідненька, то й сорочка біленька.

• Рукави — як писанка, а личко — як маків цвіт.

• Хочеш сорочку мати — не треба зівати.

• До Великодня сорочка хоч і лихенька, аби біленька.

   

  Маленьке зауваження до етнографії і фольклористики. Якщо почитати всі незліченні «популярні виклади» майже всюди, то можна багато дізнатися про глибоке смислове навантаження то українського вінка, то української вишивки, то чого завгодно.

І є два моменти, про які чомусь ніде не кажуть.

Момент перший. Барвінок, мак, мальви та інші вічні символи українського народу з глибоким значенням – це не гліфи з рольової гри, котрі дають власнику +3 до удачі та +5 до харизми. Вишиті сорочки і вінки не мають семантики, тому розповіді про те, що там відповідає чому, здебільшого безпонтові. Так, барвінок символізує безсмертя не тому що він дає +10% до регенерації, а просто тому що він залишається зеленим навіть під снігом. Найбазовіша причина використовувати барвінок у вінках і оздобах – проста як двері. Він доступний круглий рік. І його використання буквально не означає, що наші діди-прадіди вірили, що барвінок дарує безсмертя. Що стосується візерунків, то їх майстрині відшивали одна в одної, додаючи подеколи щось свого, а не кодували глибокі сакральні знання, які можна прочитати з візерунків.

Момент другий. Будь-яка наукова праця з фольклористики перетворюється на кінчену маячню в момент, коли там вперше вживається фраза «українська символіка». І символічне, і семантичне навантаження взагалі всього в Україні відрізнялось так, що далі нікуди. І це не дивно, враховуючи колосальні масштаби території та низьку соціальну мобільність. За винятком реальних підставових речей (ластівки низько літають на дощ) значення символів, забобони, прикмети і повір’я відрізнялись буквально від села до села. Так само і вишивка. Так само і обрядові практики. Тому коли вам говорять про щось «традиційне українське» і не уточнюють, звідки саме – перед вами інформаційне кічування, навіть якщо артефакт автентичний. Не існує традиційної української сорочки чи традиційного українського костюма. Але існує традиційний український кіч, котрий здебільшого називають традиційною українською сорочкою чи традиційним українським костюмом.

З давніх-давен наші бабусі та прабабусі вишивали українські рушники. Цей процес увінчувався особливим таїнством, бо наші предки ніколи не сідали вишивати, хворі або з поганим настроєм. Вони віддавали нитці всю свою любов, позитивні емоції, світлі думки, заряджаючи тканину на добре служіння людям. Часто вишиті рушники називали оберегом родини, їх вішали над іконами, це був невід'ємний атрибут на різноманітних святах та народних гуляннях, ним зустрічали родичів та гостей.

РІЗНОВИДИ УКРАЇНСЬКИХ РУШНИКІВ

Найпоширенішими та найпопулярнішими рушниками є весільні. Їх вишивають за особливою технологією, оскільки кожен з них має своє значення і символіку:

1. Головний рушник. На нього стають наречені під час весільної церемонії.

2. Іконний. Ним обрамляють ікони, якими благословляють молодих

3. Союзний. Цим рушником зв’язують руки нареченим.

4. Гостинний. Ним батьки зустрічають своїх дітей після розпису.

Вишитий рушник раніше увінчували різноманітною символікою – восьмикутною зіркою, як символ Сонця, пуп’янками квітів, як символ продовження роду, калиною та виноградом, що символізувало красу та благополуччя. В сучасності на рушниках часто можна побачити вишитий напис На щастя, на долю, що означає побажання молодим щасливого подружнього життя.

Ще вишивали рушники для:

Раніше рушники були в кожному домі, їх поважали, берегли як дуже цінну річ для всієї родини. Дитину ще змалку вчили поважати вишиті рушники, а дівчатка часто спостерігали, як мами та бабусі займалися рукоділлям довгими вечорами.

РЕГІОНИ УКРАЇНСЬКИХ ВИШИТИХ РУШНИКІВ

У кожному з них була переважно свої палітра кольорів, на що впливали різні умови життя, побут та традиції. А також на вибір кольору впливав вік жінок, молодим дівчатам вишивали червоними нитками, а літнім жінкам – синіми.

Умови для вишивання рушника повинні були сприятливим для рукоділля жінок , в цілковитій тиші, наодинці, щоб ніхто їм не заважав. Перед роботою вони заспокоювалися, молилися, поринали в світлі думки, заряджаючи майбутній рушник позитивним настроєм. Адже вважалось, що якщо жінка вишиє рушник з добрими помислами, то він обов'язково принесе власнику щастя і удачу. Чим більше у дівчат було рушників – тим вони вважалися кращими господинями. Тому у таких рукодільниць було багато женихів.

Купити вишиті рушники в сучасності можна як на спеціальних ринках, сайтах, так і замовити у досвідчених рукодільниць. Для цього потрібно повідомити вишивальницю, з якою метою потрібен рушник, і вона зробить вишивку якісно і правильно, дотримуючись всіх звичаїв та правил. Адже правильність виконання такої роботи надзвичайно важлива саме тому категорично забороняється вишивати навмання.

Слід пам'ятати, що український вишитий рушник – це святиня нашого народу, наш родовід і пам'ять, символ добра та любові. Тому слід обережно відноситися до вишивки з любов’ю та повагою.

• Хрещення (без жодного чорного стібка).

• Великодні рушники оздоблювали хрестами, квітами та птахами).

• у далеку дорогу (мати вишивала для сина, коли той покидав рідний поріг).

• Будівництва (по закінченню будівництва його дарували майстру).

• Для хліба (на ньому завжди стояла хлібина).

• Для довгоочікуваних гостей (на ньому підносили гостям хліб та сіль).

• На смерть (на таких рушниках труну опускали тіло людини в могилу).

Символіка орнаменту й кольору в народній творчості. Український рушник

« повернутися