A A A K K K
людям з порушенням зору
Управління освіти, молоді та спорту
Солотвинської селищної ради
Тячівського району Закарпатської області

Новини

МАУП запрошує на День відкритих дверей 25 вересня

Все ще не визначились із майбутнім місцем навчання або ж маєте сумніви щодо обраного фаху? Співробітники МАУП радо нададуть відповіді на всі ваші питання та допоможуть визначитися з найважливішим у житті вибором.

13:40 24.09.2021

Дитсадки та початкову школу не закриватимуть на карантин

Кабінет Міністрів  послабив вимоги щодо відвідування учнями й вихованцями закладів дошкільної освіти, 1-х – 4-х класів шкіл і спеціальних закладів середньої освіти. Про це повідомив міністр освіти Сергій Шкарлет.

13:13 24.09.2021

Як розповідати дітям про Бабин Яр?

Цього року відзначаємо 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру. 29–30 вересня Україна вшановує Дні пам’яті жертв трагедії та продовжує осмислювати страшні сторінки нашої історії. Починати говорити з дітьми на такі теми можна вже з молодшого шкільного віку, поступово додаючи нову інформацію та посилюючи контекст події. Основні змістовні акценти Бабин Яр — це не лише трагедія єврейського народу. За даними Віталія Нахмановича, історика, музейного співробітника та відповідального секретаря Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, у 1941–1943 роках за час німецької окупації розстріляли 90–100 тисяч людей, з них приблизно 65–70 тисяч — євреї. Найпершими жертвами стали 752 пацієнти психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, а згодом до них додалися і кількасот представників народностей рома та сінті, 621 український націоналіст, православні священники, військовополонені, радянські активісти-підпільники, «саботажники», «заручники». Зараз почали говорити і про приховані поховання жертв Голодомору-геноциду українського народу 1932–1933 років на території Бабиного Яру. Бабин Яр — це не лише про події 29–30 вересня 1941 року. Хоча й сам факт вбивства 33 771 людини всього-на-всього за два дні шокує — як це взагалі стало можливим? Бабин Яр — це не лише явище в Києві. Подібні розстріли населення відбувалися по всій Україні — Дробицький Яр у Харкові, урочище Сосонки в Рівному, урочище Піски під Львовом. Бабин Яр — це не лише про жертви. Це й історії порятунку окремих людей десь поза межами розуміння граней між добром і злом, людяністю і жорстокістю, співчуттям і «моя хата скраю, це мене не стосується». Бабин Яр — це не лише про те, чому важливо пам’ятати. Саме намагання приховати сліди злочину і зробити типовий парк культури і відпочинку призвели до Куренівської трагедії 1961 року, і лише перші стихійні мітинги 1966 року за активної участі дисидентів (Івана Дзюби, Віктора Некрасова) гостро поставили питання щодо облаштування хоч якогось пам’ятного місця. Щодо сучасності — існування багатьох груп пам’ятників на території Бабиного Яру (наразі їх не менш ніж 25), паралельних проєктів меморіалізації спільного історичного простору, окремих пам’ятних церемоній та заходів породжує багато суперечностей та часом нівелює сам процес вшанування жертв. «Над Бабьим Яром памятников нет…» — слова з поезії Євгенія Євтушенка 1961 року звучать актуально й досі.  

17:50 13.09.2021

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень