59% випускників вишів знаходять офіційну роботу в Україні
Відсоток зайнятості випускників закладів вищої освіти за усіма рівнями вищоі? освіти становить 58,96%.
Про це йдеться у результатах першого моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої та фахової передвищої освіти.
Моніторинг був проведений Міністерством освіти і науки спільно з Міністерством цифрової трансформації та Пенсійним фондом України
У процесі моніторингу досліджувалася зайнятість осіб, які закінчили навчання за бюджетні кошти в період з 1 листопада 2017 до 30 жовтня 2018 року та не продовжили навчання за наступним рівнем освіти.
Наи?вищі показники зайнятості продемонстрували спеціалісти (71,72%), практично на одному рівні знаходяться показники магістрів (61,21%) та молодших спеціалістів (59,77%), наи?менші значення спостерігаються на рівні бакалавра (50,26%).
При дослідженні було враховано роботу станом на 1 листопада 2021 року за наймом (за основним місцем роботи або сумісництвом), договором цивільно-правового характеру, а також ведення підприємницької діяльності (зокрема, статус ФОПа), незалежної професійної діяльності або іншої задекларованої самозайнятості.
Водночас кожен десятии? серед випускників спеціалістів та магістрів (10,42%) продовжив навчання для здобуття третього ступеня вищоі? освіти або іншоі? спеціальності на нижчих рівнях вищоі? освіти, включаючи тих, хто продовжив раніше розпочате паралельне навчання за другою спеціальністю.
Цеи? відсоток вище для магістрів (10,89%) і нижче для спеціалістів (7,43%). У моніторинговии? період близько половини дипломів спеціалістів припадає на медичні спеціальності з наскрізними (без отримання проміжного ступеня бакалавра) лікарськими освітніми програмами, випускники яких наи?частіше продовжують навчання в інтернатурі.
Маи?же 63% (62,82%) осіб, які отримали диплом молодшого спеціаліста, відразу або практично відразу продовжили здобувати наступнии? рівень вищоі? освіти.
«Продовження навчання є позитивним фактором, але водночас ілюструє недостатню підготовленість та вмотивованість до професіи?ноі? практичноі? діяльності значноі? кількості цих випускників», – наголошують у Міністерстві освіти і науки.
Понад 73% бакалаврів продовжили навчання для здобуття другого ступеня вищоі? освіти або іншоі? спеціальності на нижчих рівнях вищоі? освіти. Цеи? показник перевищує європеи?ські аналоги та додатково свідчить як про недостатню готовність бакалаврів випуску 2018 року до виходу на ринок праці, так і про недостатню пропозицію привабливих для випускників бакалаврату робочих місць.
У МОН зазначають, що на показники заи?нятості випускників усіх рівнів суттєво впливає трудова міграція молодих украі?нців за кордон. Можливою є гіпотеза про порівняно меншу пропозицію офіціи?ного працевлаштування в Украі?ні для осіб з нижчими освітніми рівнями.
Високі значення частки заи?нятих випускниківв вишів притаманні суто лікарським спеціальностям Медицина (лікувальна справа), стоматологія та педіатрія (92,02%), а також підготовці фахівців для системи МВС – Цивільнии? захист та пожежна безпека, правоохоронна діяльність (83,50%).
Значення вище типових характерні для інших (крім суто лікарських) спеціальностеи? галузі «Охорони здоров’я» (72,71%).
Звичайні значення працевлаштування характерні для випускників, які навчалися професіям, де наи?більшим роботодавцем виступає держава: публічне управління та адміністрування – 67,51%, право та міжнародне право – 66,30%, економіка, сервіс, управління та адміністрування – 62,64%, соціальна робота та соціальне забезпечення – 61,15%, освіта – 60,22%, будівництво та технологіі? (крім архітектури) – 60,05%, транспорт (крім морського та внутрішнього водного) – 59,91%, біологія, природничі науки та математика (крім фізики) – 58,82%, інженерія (крім суднобудування) – 58,32%, сільське господарство та ветеринарія – 58,23%, гуманітарні науки (крім філологіі?) – 58,17%, культура і мистецтво (крім дизаи?ну, хореографіі? та образотворчого мистецтва) – 57,56%, поведінкові науки, журналістика та міжнародні відносини – 55,91%.
Водночас значення зайнятості нижче типових характерні для групи спеціальностеи?, які знаходяться між «Сциллою» незадекларованоі? праці в Украі?ні та «Харибдою» привабливих можливостеи? за кордоном: філологія – 48,98%, архітектура – 48,50%, фізика – 45,26%, дизаи?н, хореографія та образотворче мистецтво – 45,06%, суднобудування – 44,55%.
Низькии? відсоток заи?нятих та умовно заи?нятих осіб демонструють: укрупнена група інформаціи?ні технологіі? та прикладна математика (крім інженеріі? програмного забезпечення) – 37,61%, спеціальності інженерія програмного забезпечення – 27,37% та морськии? та внутрішніи? воднии? транспорт – 14,1%.
«Причому в усіх цих випадках немає підстав нарікати на відсутність попиту на відповідних фахівців на ринку праці. Швидше навпаки, спостерігається дефіцит кваліфікованих фахівців і ринок праці готовии? поглинути додаткові ряди фахівців морськоі? справи та ІТ-сфери. При порівняно високих статках представників цих професіи? вони не роблять пропорціи?ного внеску у формування бюджетів та пенсіи?ноі? системи Украі?ни», – йдеться у результатах моніторингу.