Павутина соцмереж: у які пастки потрапляють діти?
Сучасні діти буквально живуть в соціальних мережах. Там вони спілкуються, дружать, розважаються та шукають самовираження. Інтернет-простір може розважати і розвивати, а часто може бути небезпечним. Фейки, кібербулінг, челенджі, що несуть загрозу для життя — ось неповний список небезпек соцмереж. Під час фестивалю Docudays UA експерти з інтернет-безпеки говорили про пастки в мережі, у які потрапляють діти. Ірина Сидоренко записала практичні поради для батьків та вчителів.
Кібербулінг серед дітей
За даними дослідження «Попередження та протидія кібербулінгу в дитячому середовищі України» Всеукраїнської кампанії проти кібербулінгу Docudays UA найпоширенішими видами кібербулінгу є створення фейкових сторінок, поширення інтимних фото та відеозаписів бійок, тролінг. Кібербулінг — це умисна дія, спрямована на те, щоб людина емоційно почувалася некомфортно. Це може бути виключення з групи або заволодіння сторінкою особи в соцмережах, умисне створення фейкової сторінки від імені особи, поширення інформації від імені цієї особи або ж навіть заволодіння інтимною фотографією або відеозйомкою з метою подальшого шантажу.
Порада батькам від Ксенії Шиманської:
Домовтеся з дитиною: щойно вона відчує дискомфорт у спілкуванні онлайн, їй варто звернутися по допомогу до того, кому вона довіряє.
Поясніть дитині: кіберпростір створює ілюзію анонімності, але попри віртуальність, усе відбувається в реальному житті, а кожна дія має наслідки. У віртуальному просторі змінюється роль спостерігача, який теж може стати потенційно булером чи булеркою, якщо поширює неприємну інформацію про іншу людину.
Наголосіть: уся інформація, яку дитина пересилає, залишається в мережі назавжди і може бути використана іншими людьми.
«Дорослий» контент у соцмережах
За даними дослідження «Сексуальне насильство над дітьми та сексуальна експлуатація дітей в Інтернеті в Україні» 83 % дітей вперше побачили сексуальний контент у віці 7–13 років. У дослідженні також ідеться про те, що кіберзлочинцю достатньо поспілкуватися з дитиною 18 хвилин, щоб дитина довіряла йому і надіслала фото інтимного характеру.
Найпоширенішими кейсами до Уповноваженого є повідомлення щодо розміщення інформації сексуального характеру, часом порнографічного, про тих чи інших дітей в соцмережах. Другими за поширеністю кейсами є звернення стосовно втягування дітей у групи, через які може постраждати дитина.
Порада батькам від консультантки з безпеки Аліни Елевтерової:
Перед тим як подарувати дитині гаджет, розкажіть про техніку безпеки. Інтернет — це публічний простір, як і вулиця, там так само діють правила.
Розкажіть дитині, які фотографії публікувати, а які — ні. Як можна виражати флірт інакше, ніж як надсилати фотографії інтимного характеру, яку інформацію про себе можна викладати.
Враховуючи пастки, у які може потрапити дитина в інтернеті, батьки часто вирішують суттєво обмежити час дитини онлайн або заборонити користуватися соцмережами. Я за те, щоб не забороняти, а пояснювати: на що слід звертати увагу, перебуваючи онлайн.
Порада батькам:
Не чекайте, доки якась трагічна ситуація станеться з вашими знайомими. У новинах дуже часто показують ситуації, які призвели до неприємних наслідків. Обговорюйте разом з дітьми такі ситуації. Але зважайте на вік дитини: не давайте суху лекцію, а цікавтеся думкою дитини.
Куди звертатися по допомогу?
Docudays UA спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) пропонують кваліфіковану юридичну допомогу дітям та/чи батькам дітей, які опинились у ситуації кібербулінгу.
Телефони приймальні УГСПЛ: (044) 383 9519, 094 928 6519.
Професіи?ні психологи і юристи Національноі? дитячоі? «гарячоі? лініі?» допоможуть розібратися зі складнощами и? розв’язувати будь-яку проблему, у тому числі пов’язану із цькуванням в онлайні. Безкоштовний номер: 0 800 500 225 або короткий номер: 116 111 (безкоштовно з усіх мобільних).
Якщо потрібна правова допомога чи порада, звертайтеся до наи?ближчого місцевого центру чи бюро правовоі? допомоги, дізнавшись контакти на сайті legalaid.gov.ua.
Також на захисті ваших прав — Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: 8 800 501 720, (044) 253 7589.
Якщо ви учень чи студент, батьки здобувача освіти, вчитель чи викладач або інший учасник освітнього процесу і ваші права порушили, зокрема ви постраждали від кібербулінгу, Служба освітнього омбудсмена допоможе їх захистити та надасть необхідну юридичну та психологічну підтримку. Подати звернення щодо порушених прав можна на сайті eo.gov.ua.